Епілог

Я довго сумнівався, що брати за тему нового оповідання, і, врешті, прийшов до висновку, що таки пора підняти дещо пікантну, проте, з іншого боку, безмежно приємну тему, що переслідує мене протягом всенького життя. Що цікаво, Я дізнався про цю цікаву штукенцію і її безмежну силу лише кілька рочків тому. Це дивне на сьогодні явище, з силою якого ми зустрічаємось щодня, щогодини і щомиті, самі при цьому являємось як приймаючою стороною, так і тим, хто віддає. Такі собі домінант та сабмісів.
Розумієте про шо Я? Оце і странно... 😂

Подяка, Вдячність, Благодарочка і разнообразний Чєлом Б'йом, а не то шо ви там собі придумали. Настав час подякувати всім тим, хто раптом знайшовся, хто підписався і мене читав, тим, хто пройшов мімо, або фліпнувся нафіг з цього чату)) Єк то кажуть - "всі професії нужні, всі професії важні", ну чи якось так))) Але Я точно знаю, що кожен з вас відіграє свою роль у моєму житті, тож...

Перш за все - Я мушу дєкувати вам усім.
Я вельми вдячний Вам, мої підписники, за Вашу увагу та підтримку, без якої не було-би того всього, і вся розповідь просто скінчилась-би десь на першій серії.
Я дуже вдячний Друзям та Людям, що крокують в унісон зі мною, за вашу мовчазну підтримку і ваші погляди, в яких є все, що мені потрібно про себе знати (так, Я буду отой йобнутий дід 😎 без варіантів ) Не
Я безмірно вдячний моєму телефону - всьо то, шо ви вже читали - це моє талановите аранжування лиш крихітної частини моїх життєвих записок і цитат, що він беріг усі ці роки. 📲
І, головне, на сам кінець, Я не можу навіть уявити космічної безмежності моєї вдячності моїй Коханій ❤ без Тебе, Твоєї підтримки і першої рецензії вже точно ніц не було-би. Не сердься за моє бурчання, все буде мур - мур - мур! 😘

Таким от чином, підійшов до майже логічного кінця мій опус, присвячений Людям у моєму житті (Я вже чую цей стогін полегшення 😁 ) На щастя, карантин вже закінчується, такшо пора повертатись на вулиці й стежки, робити фоточки і ставити галочки на місцях, де ше не бував, знаходити нові, фантастичні локації, сповнені легенд, історій і пригод. Місця, що живуть і дихають разом з тобою, і розповідають свою історію, чи-то візуальною інсталяцією, чи, можливо, побрехеньками місцевих папуасів...

Я навіть не очікував, що подібний контент, ше-й у текстовому форматі, може бути настільки популярним, та все-ж настав час шось мінєти...
Дуже скоро сторінка змінить свою назву і, зовсім трошечки - концепцію, зміниться контент, і, сподіваюсь, його якість. Наразі, Ви можете підписатись на мій канал у Телеграм, це перше місце, що отримає зміни.
Проте, моя історія все-іще пишеться, і люди та події бурхливим потоком заповнюють мій простір, нагадуючи скажений рафтинг по лінії життє. Але! Ребрендінг ніяк не вплине на многабукавні текстові оповіданнячка від мене, і вони й далі виходитимуть, хоча, мабуть, не так регулярно. Такшо - не розслабляйтесь, Я все-іще буду доносити до вас мої думки, але, вже з оригінальними, неповторними емоціями, такшо дуже скоро побачимось, але це вже зовсім інша історія...
А на сьогодні - РАУНД.

* Повна довжина тексту - 3029
Довжина без пробілів - 2530
Кількість слів - 505

Друзі, Я роблю це все на некомерційній основі, та раптом хтось із вас бажає підтримати автора монєткой на нову трембіту, то ласкаво просимо за посиланням! 😘
https://4ipmunk.dyaka.com/donate

Мій канал у Telegram: https://t.me/doublestripes
Мій канал у Youtube: https://www.youtube.com/channel/UCj0CRJcVkR8Mzx-QUcErjHQ