Навідмінувід (Exos 58 - 2.0)

Маю невеличкий апдейт на мій огляд рюзака Osprey Exos 58 (2017-18), а точніше - увага до основних відмінностей та деяких деталей, у порівнянні з моделлю 2019-20 рр. Багато чого стало, на мою думку, краще, але є рішення, які мені ну зовсім не зрозумілі.
Часом складається таке враження, що виробники прислухаються до користувачів (а в аутдор-індустрії це як золоте правило, ащєта), і, хоч і не дуже спішно, але фіксять провтики минулих років. Але часом роблять і гірше 😜

Тканини виконання залишились без змін - 100 деньє, та 210 деньє в місцях посилень, з вологостійким просоченням, але з негерметичними швами . Та попри це нова модель набрала у вазі лише 50 (чи 60 грамів). Здавалося-б все очевидно - більш важка фурнітура, та ні, не все так просто. Змінились сітки, пінні матеріали та матеріали каркасу, при цьому рюкзак втратив кілька елементів (не скажу, що це трагедія) і... став важчим. Розберемось.

У старішій моделі для виконання каркасу використовано алюмінієву трубку, і вона була фактично прив’язана до спинки - кріплення прості та очевидні, такий собі гудзик, що застібується в петельку з армованої гуми. Каркас проходить по периметру спинки у формі літери “П”, та нижніми кінцями впирається в основу пояса.

У новішій моделі - використовується сталевий дріт, що кріпиться пластиковою фурнітурою. Каркас проходить (майже) по периметру спинки і формою своєю скоріше нагадує “8” через те - вигин спини дещо більший, і от вже не скажу, що це правильне рішення...

Спинка та підвісна система тепер теж відрізняються:

У новій моделі сітка спинки стала крупніша і тепер має додаткову точку кріплення посередині спини. Плечові лямки тепер ширші, набагато м’якіші та пружні (це точно плюс), і, завдяки простійшому поздовжному шву посередині плечових демпферів, лямкою утворюється “вісімка” - це не дає демпферам перекручуватись або витягуватись під навантаженням.

З плечових лямок забрали сітчаті кишені - це більше в плюси, бо вони тільки заважали, хоча час-від-часу у тій кишеньці каталась бандана, шо прям очєнь ефективненько)))

Пояси теж різні - в новій моделі відсутні кишені. Це вже до мінусів... Бо які-б незручні і маленьккі були вони в старішому Екзосі, проте вони були - тут і конхвєту заникати, і вітровку запхати, та про шо мова - кишеня є кишеня! А тут-жеж... одні розчарування.

Повністю еластична фронтальна кишеня була замінена на комбіновану:

Посередині тепер вставка з такого-ж 100-го нейлону, що і сам рюкзак. Сітка теж замінена - вона щільніша, дещо менше тягнеться, не така прозора. Це все теж до плюсів - зносостійкість тепер точно вища, хоча на оспреєвську сітку скарг і так було не дуже багато. Та все-ж такий тюнінг мені до душі.

Такі-самі зміни стосуються і бічних кишень - тепер вони посилені нейлоном у важливих місцях.

Коротко про інше - грубішою стала фурнітура, тепер це фастекси Woojin Plastic (ні си, то всім знайомий Duraflex), замість “якорів”. З одного боку - фастексом набагато легше оперувати, і зйомний верхній клапан тепер має більший діапазон регулювання по висоті (десь бачив інформацію про 15 см), та з іншого - якорі точно були легшими та якось здавались надійнішими.

Стропи підвісної системи теж стали ширші - та це навіть добре, бо триматись за ручку переноски в старому Екзосі - то було так собі задоволення. Ну і надійність, в решті-решт.

От і виходить, що за рахунок позбавлення від елементів різного ступеню необхідності, при цьому - збільшення бронювання і дурнєвитривалості вага лишилась майже без змін.

Такий от апдейт 😏неоднозначний, проте в критичних місцях - дуже толковий. Враховуючи вагу та зручність користування - ну майже ідеальний екземпляр!

(Та я почекаю на слідуюче покоління 😎)

#osprey, #exos, #lightweight, #backpacking, #tracking, #review