Passenger #4

Є така штука, що існує на просторах колишнього СНД та у пост-савєтскіх головах, називається “залізниця”. Поїзд не як засіб дешевого пересування з точки “А” в Мухосранськ і назад, а як ритуал і релігія.

Continue reading

Borsch

Я працівник громадського харчування, динозавр серед мені подібних, бо, як правило, на 10 рочків старший за колєгів по цеху. Я доооовго дивувався “непитабєльності” молочних напоїв, іменуємих Мілк Шейками, і сьогодні (нарешті) до мене доперло.

Continue reading

X-perience

Наразі завершилась ще одна подорож, вже знайомими місцями – пробіг близько 30 км., від Заросляка на Говерлу (по синьому), далі по ЧГ Хребту на Несамовите, вниз на Заросляк по жовтій марці, і дорогою до Завоєлі (КП Заросляк), проте, певною мірою, експерементальна 🙂

Continue reading

Black Diamond Magnum 20 ака “Брулік”

Спонсором сьогоднішноьго хом’ячизма виступає…

BLACK DIAMOND Magnum 20

Будь-яка річ, що з’являється у моєму “гардеробі”, з перспективою стати щоденним напарником у пригодах, одразу-ж отримує ім’я, і цей випадок – не виключення. 🙂 Знайомтесь, це – Брулік.

Continue reading

#zisis21st

Поспішав по не самому зручному маршруту, тож викликав таксі. “Уклон” – все звично і прілічно 😂
Я, зазвичай, мовчазний пасажир, та цьому чудо-водію конче потрібно було нагрузити мені вуха та нерви.
– А вы знаете что там, на Лысой горе? Я вот никогда не был!
– Гора та-й гора, лісопаркова зона зі своїми легендами.
– А я вот очень интересуюсь всеми горами, холмами, строениями цокольного и подвального характера! Люблю всё поисследовать, руками пощупать, вот церкви и мечети очень интересно, ойблять как у нас дороги ремонтируют, и вообще вот нам втюхивают какую-то ересь, потому что у нас вся наука засекречена, и нам скармливают непонятно что!
– Угу… (facepalm)
– Вот 21й век, они там говорят что на расстоянии нескольких световых лет обнаружили звёздную систему, похожую на Солнечную и там есть “пояс жизни”, представляете? Этож надо! Обнаружили! А вот Луну они мне показать не могут, так чтобы я каждый камень рассмотрел! Даже спутники пачками запускают, но данных нет! Вот “Курвосэти” (Curiosity?) и то через 11 месяцев сломался! И где эти технологии!?
– Мммм….
– Вот я уверен что они там что-то нашли на Луне, и поэтому никакой информации не предоставляют, тягают оттуда минералы или еще какую-то хрень, а нам не дают! Нас опять наебали и всё! А нам даже не дают посмотреть на Луну, так чтобы я мог камушек отакой (кидає кермо, пантоміма “отакой камушек”) рассмотреть!
– Отут зупиніть…

#PaleMoonCraziness

Часом бувають такі дні в житті, коли все навколо йде не так, як слід, у якомусь рваному ритмі, і, трошечки, не туди: нормальний, рівний піпл ходить догори ногами і поводить себе як мудачьйо; ясне сонечко в непоганій кав’ярні, з хорошого зерна, варить якесь рідке гівно; на рівному місці і ідеальному відрізку дороги – в авто, у хорошої людини, ламається невбієнний вузол ходової…

Є бажання сьогодні фінішувати стаканчиком горячітєльного, та тихенько лягти на підлозі – просто шоб вночі з дивану не гепнути…

А ви, тим часом, насолоджуйтесь… “There Might Be Coffee”

Райнхольд Месснер, “Кришталевий Гогизонт”

«Каждый человек нуждается в чем-то исключительном в эпоху, когда за деньги можно иметь все». Вопрос ко мне: «Вам было страшно?»
«Страх – наш постоянный спутник. Совсем без страха активно жить невозможно. В критические моменты он усиливается. Когда я взбираюсь на гору, у меня нет ни сомнений, ни забот. Я обстоятельно взвешиваю свои возможности. Но страх все равно присутствует. Он естествен. Даже сознавая, что смерть это часть жизни, невозможно подавить в себе утробный страх сорваться вниз или быть сметенным ураганом».